1. Чого чекати тим, у кого є заборгованість?
Якщо споживач має заборгованість за житлово-комунальні послуги і відмовляється сплачувати її в добровільному порядку або укласти договір реструктуризації, то така заборгованість стягується у судовому порядку. При цьому судовий процес проходить в «спрощеному» порядку шляхом видачі судового наказу, без виклику сторін, відповідно до Розділу 2 Цивільного процесуального кодексу України.
Також у відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, кредитор має право вимагати сплату заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми боргу.
Якщо боржник не реагує на повідомлення, заклики сплатити за спожиті послуги, свідомо накопичує борги, не звертається за допомогою, то справа передається до суду. А вже за рішенням суду на боржника накладають санкції – від заборони виїзду за кордон до арешту рухомого й нерухомого майна. У разі позитивного рішення суду, відбувається стягнення боргу в примусовому порядку. У першу чергу - на кошти боржника, шляхом їх арешту та списання з рахунків без згоди власника рахунку. У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог, стягнення невідкладно звертається на майно. Накласти арешти на єдине житло або земельну ділянку у боржника можна у випадку, якщо заборгованість перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати. Тому наполегливо радимо не накопичувати борг, а вирішувати питання, шляхом повної сплати заборгованості або укладення договору розстрочення заборгованості.
2. Чи є певна межа заборгованості, після якої справа вирішується в суді?
Відповідно до статті 3 Цивільного процесуального кодексу, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів без будь-яких обмежень.
Отже, особа має право заявляти вимогу про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг незалежно від розміру заборгованості. Це може бути будь-яка сума заборгованості в рамках принципів «доцільності» та «розумності».
3. Як можна "по-мирному" врегулювати питання заборгованості?
Боржник може врегулювати питання заборгованості на будь якому етапі. Якщо справа на боржника вже розглядається у суді, то боржник на будь-якій стадії судового процесу за домовленістю з кредитором може укласти мирову угоду.
Якщо ж на боржника не було подано до суду, то він може скористатися правом та укласти договір розстрочення заборгованості.
4. На яких підставах нараховуються штрафні санкції на заборгованість за житлово-комунальні послуги?
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому вимога кредитора по сплаті штрафних санкцій може бути заявлена в будь-який час, як в судовому так і в досудовому порядку.
5. Чому не списують з особового рахунку заборгованість за житлово-комунальні послуги у зв’язку зі спливом позовної давності, відмові у задоволені позову та з інших об’єктивних причин?
Листом Міністерства з питань ЖКГ України № 12/1-64 від 17.05.2007 року зазначено, що «списання боргів за спожиті житлово-комунальні послуги чинним законодавством не передбачено». Виходячи з положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237, виключення з активів підприємства (списання) безнадійної дебіторської заборгованості, в тому числі за якою минув строк позовної давності, є господарською діяльністю підприємства. Особовий рахунок відкритий на конкретного споживача у підприємства-виконавця житлово-комунальних послуг є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій підприємства-виконавця і списання з цього внутрішнього господарського документа будь-яких сум є правом кредитора, тобто підприємства-виконавця. Крім того, зобов'язання споживача щодо списання заборгованості за оплату комунальних послуг не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. До такого висновку прийшла колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ по справі № 6-3986св14.
6. Отримано судовий наказ, але на судове засідання не викликали.
Вимоги про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг розглядається судом в порядку наказного провадження. (пункт 3 частини 1 статті 161 Цивільного процесуального кодексу України).
Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення. Тому, ні кредитор ні боржник не викликаються на судове засідання.
7. Судовий наказ скасовано, а заборгованість ні.
Судовий наказ – це особлива форма судового рішення, яке видається за результатом розгляду справи в наказному провадженні. Ухвала про скасування судового наказу є процесуальним документом суду, яким скасовується лише документ – судовий наказ, але не заборгованість. Ухвала про скасування судового наказу не скасовує заборгованість та є підставою для звернення кредитора з тими ж вимогами (заборгованістю) в порядку позовного провадження.
8. Право на отримання інформації щодо заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Згідно із законодавством Споживач має право звернутися для отримання будь-якої інформації, зокрема щодо заборгованості за житлово-комунальні послуги. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати (частина 7 статті 5 Закону України «Про звернення громадян»). Крім того, заборгованість за особовими рахунками можна знайти в особистому кабінеті платника на сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» (ОСОБИСТИЙ КАБІНЕТ) . Також можна перевірити стан свого рахунку.
9. Що робити, якщо споживач не погоджується з розрахунком заборгованості за житлово-комунальні послуги?
У разі якщо споживач не погоджується з розрахунком заборгованості за житлово-комунальні послуги, то він може звернутися на підприємство для того, щоб скласти акт звіряння взаєморозрахунків. Для цього необхідно надати такі документи:
- паспорт або документ, що його замінює (оригінал, для можливості перевірки автентичності копій);
- картка (довідка) фізичної особи – платника податків про присвоєння ідентифікаційного номеру;
- оригінали сплачених квитанцій (інших платіжних документів що підтверджують оплату) за спожиті послуги.
10. Сплата заборгованості за комунальні послуги попереднього власника у порядку спадкування
Якщо новий власник набув право власності у порядку спадкування, то він відповідно до статті 1218 Цивільного Кодексу України отримує всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті, в розмірі вартості спадкового майна.
Отже, у разі прийняття спадщини спадкоємцем на нього покладаються усі обов’язки щодо заборгованості за комунальні послуги.
11. Які є способи оплати житлово-комунальних послуг
Сплатити за спожиті житлово-комунальні послуги можна будь-яким зручним способом із доступних у розділі "Особистий кабінет".
12. Які документи необхідні для переоформлення особового рахунку
Для переоформлення особового рахунку необхідно надати наступні документи:
- договір купівлі-продажу квартири (договір дарування, свідоцтво про право власності, свідоцтво про спадщину, ордер, рішення суду або інше);
- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- технічний паспорт на квартиру (всі сторінки);
- паспорт та ідентифікаційний номер (код) власника;
- у випадку, якщо право власності належить декільком особам, письмова згода на переоформлення всіх співвласників житла+ паспорт та ідентифікаційний номер (код) кожного з них.
13. Які документи необхідні щоб отримати довідку про відсутність/наявність заборгованості
Щоб отримати довідку про відсутність/наявність заборгованості необхідно мати наступні документи:
- паспорт;
- квитанції за оплату послуг з централізованного опалення за останній опалювальний період + поточні платежі.
14. Які документи необхідні для реструктуризації боргу
Абоненти, які бажають реструктурувати заборгованість, можуть звернутися м. Львів вул.Городоцька, 203 каб. 220 при собі необхідно мати наступні документи:
- паспорт;
- ІНН;
- першочерговий внесок однак в кожному випадку підприємство враховує фінансове становище абонента.
Отримати консультацію можна за телефоном 229-30-05. та 080030-30-66.
15. Що роботи при невідповідності температурного режиму приміщення
Проведення перерахунків розміру плати за послугу з централізованого опалення Калькулятор перерахунок Проведення перерахунків розміру плати за послугу з централізованого опалення в разі ненадання її або надання не в повному обсязі, зниження якості, крім випадків, коли надання послуги з централізованого опалення розпочалося пізніше встановленого строку або опалювальний сезон достроково закінчився, а також за наявності перерв у наданні послуг, що перевищують допустимий строк, здійснюється відповідно до Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 №151 «Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості».
Згідно пункту 7 даного Порядку, у разі невідповідності фактичної температури в житлових приміщеннях нормативам, перерахунок за надання послуг з централізованого опалення, за відсутності квартирних та будинкових засобів обліку теплової енергії, проводиться шляхом зменшення плати за надані послуги, у разі перевищення допустимого строку відхилення від їх показників, на 5 відсотків за кожний градус відхилення від 18 C (у наріжних кімнатах - від 20 C) за період відхилення. При температурі в житлових приміщеннях нижче ніж 12 C (у наріжних кімнатах - нижче ніж 14 C) плата за централізоване опалення не справляється.
Перевірка кількісних та (або) якісних показників надання послуги проводиться представниками теплопостачальної організації зі складанням відповідного акту за заявою споживача. Працівник служби Пунктом 25 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - ЦО і ГВП) здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.